Константін Бранкузі – всесвітньо відомий художник та скульптор першої половини двадцятого століття. Бранкузі був засновником своєї філософії у скульптурі. Він стверджував, що скульптор – це мислитель, а не просто фіксатор образів. Його називають «батьком сучасної скульптури». Бранкузі народився у маленькому румунському містечку, а тепер його роботи продаються за десятки мільйонів євро. Саме Румунія і її колорит надихали Бранкузі на творчість протягом усього життя. Далі розкажемо про історію життя видатного творця. Більше на bucharestski.eu.
Дитинство та початок творчої діяльності
Константін Бранкузі народився 19 лютого 1878 року у Хобіці. Він народився у простій сім’ї: його батько був різьбярем по дереву, а мати була домогосподаркою. Його любов до роботи з матеріалами дісталася від батька. У третьому класі маленький Константін вирішив вирізати своє ім’я на дерев’яній лаві ножем. За це вчителька його покарала та зачинила у конурі. Константін був дитиною з характером, тому він відмовився далі ходити в цю школу. Його мама перевезла його в інше село, де він і закінчив навчання.
Бранкузі втратив батька, коли йому було дев’ять. В одинадцять Бранкузі вирішив втекти з дому та поїхати до Тиргу-Жіу, щоб працювати там фарбувальником вовни. Згодом його знайшла мати і повернула до Хобіці, але незабаром Константін втік вдруге до Слатіни. Там він працював слугою.
Ще через шість місяців Бранкузі переїхав до Крайови та влаштувався посудомийником у пекарні. Ще через два роки він почав працювати у більшому ресторані у центрі Крайови. В один із вечорів під час роботи 17-річний Бранкузі побився об заклад з власником закладу, що він зможе виліпити скрипку за два тижні. Йому це вдалося і власник ресторану зрозумів, що Бранкузі дуже талановитий хлопець. Ресторатор платив за подальше навчання Бранкузі, а у 18 років записав його до школи мистецтв і ремесел на клас скульптури. Бранкузі закінчив школу на рік раніше, а його випускну роботу можна побачити у Художньому музеї Крайови.
Пізніше Бранкузі навчався у школі образотворчого мистецтва у Бухаресті, де отримав замовлення на першу роботу. Це був публічний пам’ятник генерала Кероля Давіли. Зараз цей пам’ятник можна побачити у дворі Центрального військового госпіталю у Бухаресті. Після закінчення бухарестської школи у віці 27 років він вирішив покинути Румунії та пішки піти до Парижа.
Життя у Парижі
До Парижа у Бранкузі був дуже непростий маршрут. Художник зупинявся у Будапешті, Відні та Мюнхені. У Швейцарії у Бранкузі закінчилися гроші, тому йому довелося продати деякий одяг та годинник. Він прийшов до Парижу через рік. У Парижі він одразу вступив до Школи образотворчого мистецтва, де провчився всього два роки. Паралельно Бранкузі працював посудомийником.
У 1907 році Бранкузі працював у майстерні відомого французького скульптора Огюста Родена. Він пропрацював декілька місяців, а на пропозицію Родена залишитися, відповів: «Пане, нічого не росте в тіні високих дерев». Роден погодився з Бранкузі зі словами: «Ти правий. Ти такий же впертий, як і я».
Далі були дуже важливі роки становлення Бранкузі. У період 1907-1910 років Бранкузі створив три важливі скульптури: «Молитва», «Sărutul» та «Доброта землі». У 1913 році роботи Бранкузі були представлені на першій персональній виставці у Нью-Йорку. Відтоді Бранкузі почав продавати скульптури за хороші гроші та почав набагато краще жити.
До 1940 року творча діяльність художника активно розвивалася. В ці роки Бранкузі створив такі всесвітньо відомі шедеври, як «Птах у повітрі», а також серію його дерев’яних скульптур. Одночасно роботи Бранкузі виставлялися у Сполучених Штатах Америки, Швейцарії, Франції, Англії та Нідерландах. Бранкузі працював у своїй майстерні у серці Парижа. Майстерня мала румунську обстановку та атмосферу.
У Румунії була комуністична епоха, тому Бранкузі заперечували як одного з представників буржуазії, але у 1956 році все ж таки відкрилася перша персональна виставка Бранкузі у Бухаресті.
Смерть
Константін Бранкузі помер 16 березня 1957 року. Його поховали на кладовищі Монпасар у Парижі. За рік до своєї смерті Бранкузі хотів подарувати Румунії 144 роботи, але їх не прийняли, тому що «вони не мають ніякої цінності». Бранкузі вирішив подарувати їх Франції. Лише у 1964 році Бранкузі було відкрито заново у Румунії як великого національного генія.
З 1963 року у багатьох країнах світу написано близько 50 книг та наукових монографій, присвячених творчості Бранкузі, які підтверджують його геніальність у світі мистецтва 20 століття. Дехто описує Бранкузі, як «одного з найвидатніших творців усіх часів». Бранкузі дійсно змінив мистецтво скульптури. Він відмовився від зображення реальності та створив єдність між почуттями та формою. Часто через свої роботи він відображав життя румунського селянина. Саме завдяки своєму румунському походженню Бранкузі вдалося знайти ключ до своєї творчості. Простота румунського мистецтва з вишуканістю та тонкістю французького авангарду поєдналися у роботах Бранкузі, які досі вражають прихильників мистецтва з усього світу.
Джерела: europafm.ro , historia.ro , pressalert.ro